- порізнити
- -ню́, -ни́ш, док., перех.Відокремити одне від одного, поселити окремо; розділити. || Викликати ворожнечу, чвари між ким-небудь; роз'єднати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
порізнити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
порізнений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до порізнити. 2) у знач. прикм. Не з єднаний з іншими однорідними предметами, елементами; окремий. || Який не має зв язку з іншими; роз єднаний, поодинокий. 3) у знач. прикм. Який не має внутрішньої єдності,… … Український тлумачний словник
вирізняти — вирізнити (зосереджувати увагу на комусь / чомусь, робити помітним серед інших); увиразнювати, увиразнити (робити виразнішим, підкреслювати), випинати, випнути, виокремлювати, виокремити; відтінювати, відтіняти, відтінити (робити помітнішим,… … Словник синонімів української мови
помітний — I (який / якого можна помітити, вирізнити з поміж оточення), примітний, відмітний, показний, очевидний, прикметний Пор. видний II ▶ див. важливий, відвертий 1), відчутний 1), видний … Словник синонімів української мови